До мене останнім часом звертаються багато власників з проханням допомогти під час кризи знайти нові ніші для компаній та прийняти правильні рішення щодо зменшення падіння бізнесу. Це цілком природнє бажання власників спробувати принаймні залишити прибутки на минулому рівні або хоча б бути трішки вище точки беззбитковості, щоб пережити кризу. Але, коли наша команда перед формуванням пропозицій робить аналіз стану компаній, ми, практично у 100% випадках, бачимо тюнінговані “Жигулі”. Десь “підлатані” тренінгами, з надбудованими балдахінами для власників та бахромою для видимості комфорту.
Насправді, це страшно, коли більшість компаній, які керовані власниками старшими 40 років, дійсно схожі на старі радянські жигулі, які їдуть за принципом “десь попхали і десь поїхало”. Всі ці компанії об’єднує єдина система управління – “роздача пілюль і подарунків у присутності власника” або “всі слухають власника”. При цьому у більшості компаній повністю відсутнє розуміння у працівників навіщо вони тут працюють. Крім одного розуміння – нам двічі на місяць платять гроші за те, що ми тут працюємо. У більшості таких компаній в присутності власника всі “стурбовано-заклопотані”, а у його відсутності “розслаблено-веселі”. Дуже прикольно спостерігати за працівниками. А це, до речі, все виливається у прибутки та стабільність компанії.
Якщо бути серйозними, то всі падаючі на даний час компанії мають однакову функціональну модель управління з центрами надходжень та центрами витрат. Де в одних працівників болить голова “як продати і заробити”, а у інших завжди готові аргументи “я дешевше того не зроблю”. Так і живуть ці старезні радянські жигулі на сучасних дорогах бізнесу.
Що ж відрізняє сучасну компанію, схожу на сучасний престижний Lexus від цих старезних тюнінгованих “жигулів”?
Насамперед, це система управління – в усіх сучасних компаніях – це процесно-проектна система управління, де кожний працівник чітко знає свої процеси та сам собі нараховує заробітну плату за виконані дії. А всі без виключення дії спрямовані на задоволення однієї потреби – потреби його величності клієнта. При цьому працівникам абсолютно все-одно чи є власник на території чи його немає. Кожний знає, що оплата буде отримана лише у випадку виконання визначених дій у визначений період часу з визначеним результатом. Всі працюють і зацікавлені у кінцевому результаті – прибутках компанії.
В таких компаніях взагалі відсутні центри витрат. У них є лише прибуткові проекти та організовані алгоритмічні процеси. В таких компаніях працівники практично не роблять помилок, бо коли є чітко прописаний алгоритм, який виключає всі можливості зробити помилку, тоді працівники просто не можуть зробити помилки. В цих компаніях немає потреби делегувати повноваження і контролювати результати. Коли кожний знає свої процеси і вміє їх виконувати, залишається лише вибірково контролювати проміжні результати.
Можна ще багато писати про компанії сучасного типу мислення і організації. До речі, вони першими легко перейшли на дистанційну форму роботи. І жодним чином це не відобразилось на заробітках. Навіть, у деяких компаній заробітки зросли.
А найважливіше, коли ми пропонуємо змінити систему компанії та налагодити її за сучасними методами, більшість власників просять “все-таки щось підшаманити, бо і так поїде”. Але при цьому практично усі власники у свій час продали свої старі радянські автомашини і пересіли спершу на прості іномарки, а потім на більш круті. Більшість з них, до речі, їздить чомусь на Lexus. Модель особистої поведінки має бути така сама як і модель поведінки у бізнесі. Старе не шаманиться, а продається і замінюється на нове.
Потрібно усвідомити, що процесно-проектна структура є на сьогоднішній день єдиною структурою, при якій можна застосовувати усі сучасні технології розвитку такі, як Agile та Scrum. Це як приклад, коли на Pentium II неможливо встановити Windows 10 як би Ви цього не прагнули і не бажали.
Під час кризи основним завданням власника бізнесу є насправді не скорочення витрат, а підвищення продуктивності праці кожного працівника та підвищення працевіддачі кожного працівника. Якщо інвестиції у зарплату працівника приносять через виконання процесів хороші прибутки, то є компанії, які зараз збільшують штат та наймають додаткових працівників, причому, на дистанційній основі. За нашими дослідженнями на даний час у більшості українських компаній ефективність працівників знаходиться на рівні 30%. Це означає, що 70% витрати не створюють цінності для клієнта, а просто викидаються на вітер.
Бажано власникам не мислити у бізнесі шляхом підшаманювання старого, а формувати сучасні нові системи і вивчати нові технології розвитку. Криза поки не почалась у повному об’ємі. За нашими прогнозами криза почнеться приблизно з листопада-грудня цього року і буде тривати досить довго. Тому час на зміни ще є. І цей час потрібно використати максимально продуктивно.
Те саме стосується керівників із застарілими управлінськими знаннями. Знання і компетенції потрібно постійно оновлювати. Інакше є шанс потрапити на борт потопаючого корабля. А потім довго шукати роботу на ринку серед схожих потопаючих кораблів. Бо на сучасні корабли приймають лише людей із сучасним мисленням та сучасними компетенціями.
Кожний працівник наших організацій знає, що ми не продаємо навчальні програми, а ми через навчальні програми впливаємо на мислення керівників, даючи їм вміння швидко заробляти кошти, навіть, під час кризи. Тобто, наша місія – робити керівників успішними, а їх бізнеси зростаючими. Самі ж навчальні програми є лише інструментом структурування мислення керівників, яке потім генерує правильне мислення та правильні рішення.
До речі, цікаво спостерігати, як люди реагують на зміну зовнішнього вигляду платформи Facebook. Як на мене, стало більш живіше та сучасніше. Мені подобаються зміни, які осучаснюють.
Руслан Бельтюков – ГО Всеукраїнська Асоціація Керівників Бізнесу – UABL
Джерело: https://uabl.org/beltyukov-ruslan-4