У бізнесі усе між собою пов’язане. Фраза «краще зроблю сам, аніж довірю роботу комусь іншому» не забезпечить вам успіх. Тут важлива комунікація із співробітниками та вміння взяти відповідальність за прийняття рішень, а не взяти усе в свої руки. Через це у керуючого компанією мають бути не лише лідерські здібності, але й притаманний йому емоційний інтелект.
Емоційний інтелект (EQ) – це система мислення, що приймає рішення балансуючи між раціональним та емоційним. EQ допомагає протягом короткого проміжку часу прийняти правильне рішення, а притаманні емоції допомагають успішному веденню переговорів та вдалій корпоративній культурі.
Особливість емоційного інтелекту полягає у тому, що він не несе плодів для бізнесу, якщо його не поєднати із спілкуванням з працівниками. Керівники, які здатні шукати нестандартні вирішення конкретних питань в управлінні, досягають успіху тоді, коли ці рішення працюють на практиці у їхній компанії в трудовому колективі.
У період кризи, що завжди може виникнути у бізнесі, емоції спрацьовують у всіх, найчастіше це паніка. У таких випадках є два шляхи розвитку емоцій: ви знаєте свої емоції та емоції інших людей, якими вони керуються, і ви їх контролюєте; ви знаєте свої та чужі емоції, і стаєте підвладними їм. Приклад емоційного інтелекту є у першому варіанті, тому що знаєте як ви чи хтось інший може повести себе у певній ситуації, знаєте, чи варто довірити на початку кризи цій людині якесь завдання, ви можете прогнозувати, як поведуть себе ваші клієнти під час кризи і зможете запропонувати їм те, що вони потребуватимуть. Але основне це те, що ви вмієте керувати власними емоціями, тобто не ви їм підвладні, а вони вам.
Саме тому під час працівники покладають усю націю на керівника та топ-менеджерів, які можуть запропонувати наступний хід дій. Тобто на тих, хто керується голодним розумом в той час, коли серце сильно б’ється.
Як же виховати в собі цей емоційний інтелект, який у сучасному світі невизначеності на ринку, є незамінним козирем у рукаві? Почати потрібно із простого – прийняття. Бізнес та емоції це поняття, що переплетені один з одним, і друге навіть допомагає, якщо правильно їх поєднати. Емоції – це набір набутих рефлексів, від яких точно не варто ховатися.
Навчіться працювати із власними емоціями. Почніть власний експеримент над собою. Слідкуйте за тим, як ви реагуєте на певні речі, людей, поведінку, новину, та знайдіть причину виникнення саме цієї емоції. Візьміть під свій контроль вашу емоційність. Також навчіться читати лиця людей – зрозумійте їхні емоції лише за мімікою та жестами. Це допоможе вам зрозуміти краще людину, що бути корисним, наприклад, під час бізнес-переговорів. І основне – емоції можуть бути інтелектом (EQ) лише у спільній роботі з розумом.
Криза є піком емоційної ліній людини, наче вода над ватерлінією корабля. У цей момент керівник має дати час працівникам піддатися власним почуттям, це стосується не роботи, а саме емоцій. Вони мають їх пережити у себе в голові. Їхній страх і паніка, мають стати спокійнішими, поки не отримають від вас емоційний провід. У свою чергу керівник шукає шляхи виходу із кризи у своїй голові.
Людина із розвиненим емоційним інтелектом допомагає співробітникам об’єктивно зрозуміти події, що відбуваються. Також варто пояснити іншим своє бачення того, що відбувається, щоб інші зрозуміли, що у лідера теж є відповідні емоції стосовно цієї кризи. Але він їм не піддається і намагається зробити усе, щоб цю кризу пережити. Лідер, керуючись своїм інтелектом, має допомогти знайти своє місце працівникам навіть під час хаосу, який викликала криза. Важливість полягає у тому, що працівники, піддаючись емоціям, потребують того, хто мислитиме раціонально, і розкаже кожному про його нові обов’язки, для того аби вийти із цієї ситуації.
Під час кризи емоційній інтелект у лідера спочатку налаштовується на емоційну хвилю співробітників, щоб зрозуміти їх, а потім на основі цього дати низку порад та рекомендацій, що відповідають цим емоціям. Лідер із розвиненим емоційним інтелектом поєднує емоції та інтелект, його розум продукує шляхи вирішення кризи, але покладаючись на емоції.
©Громадська школа бізнесу