Чи буде ефективною система управління компанією, яка базується на дворівневості або ефективна організація, як відображення структури держави в цілому. Перш за все спробуємо розібратись у тому, чому двопартійна система є найменш корумпованою та найбільш демократичною?
Двопартійна система є досить простою формою збалансованої демократії, при якій на виборах громадяни голосують за лідера та партію, які реально будуть управляти державою та нести за це відповідальність. Невід’ємною частиною багатопартійної системи є формування “договорняків” при формуванні більшості, що в свою чергу призводить до обмеження рішень правлячого лідера і лідер, насправді, виявляється обмеженим у своїх рішеннях. Двопартійна система дозволяє формувати чітку системну опозицію та системно впливати на рішення лідера та його партії в інтересах громадян. Корумпованість при цьому є в рази меншою внаслідок невпинного контролю опозиції за грошовими потоками і бажанню “сподобатись” громадянам на чергових виборах або повалити суперника до виборів. Партії, яка буде викривати корупцію абсолютно байдужі наслідки викриття корупції у стані суперника, бо якщо партія-суперник програє вибори, теперішня меншість не зможе впливати на рішення. У багатопартійній системі ж викриття корупції у партії-суперника може вплинути на домовленості у наступних виборах при формуванні уряду та формуванні власних партійних чиновників на місцях. Саме внаслідок численних “договорняків” і формується міжпартійна корумпована система, яка, в принципі, формує приналежність до партії виключно на формальній основі.
Те саме відбувається у найбільш ефективних компаніях. Як правило, в ефективних компаніях є два великі клани – помірковані консерватори (зберегти і не чіпати систему) і активні перебудовники (зробити систему ще більш ефективною). І одні і другі є ризиковими для компанії, бо кожний з кланів неминуче призведе компанію до вимирання або через застій процесів або через надмірні зміни та хаос. Тому Рада директорів або Наглядова рада професійно періодично змінюють вектори правління компанії від одного клану до іншого. Завдяки цьому компанії активно розвиваються, захоплюють нові ніші на ринку та вміло їх освоюють. При цьому для балансування діяльності одного чи іншого клану є саме Рада директорів, яка складається з власників акцій та відповідальних осіб за стратегію розвитку компанії. Ради директорів приймає рішення стосовно доцільності стратегічних рішень для компанії та визначає правління наступного періоду. Те саме і в збалансованій державі. Потреба у формуванні Ради представників районів дуже схожа до формування Сенату у США, де сенатори орієнтовані на забезпечення регіонів та відповідальні перед регіонами за відстоювання їх інтересів.
Але, як я вже писав раніше, внаслідок інформаційної турбулентності та дуже швидких змін зовнішнього середовища, п’ятирічні терміни влади є вже застарілим атавізмом функціональної епохи. Необхідно впроваджувати нові методи оцінки та заміни керівників, за яких коли рейтинг керівника падає – його замінюють на більш ефективного. Так відбувається у ефективному бізнесі і цілком може бути перенесено на загальнодержавний рівень. Тоді це убезпечить країну від страйків, демонстрацій та революцій, які крім волевиявлення ще й відривають людей від заробітків та створення цінностей. Заміна одного лідера на іншого та постійний пошук наступного п’ятирічного месії, не убезпечує країну від системних помилок та втрат часу на розвиток.
Найважливіше в наш час – це втрата часу, який зараз є чи не найціннішим ресурсом.
Руслан Бельтюков президент ГО Всеукраїнська Асоціація Керівників Бізнесу – UABL
Джерело: https://uabl.org/ruslan-beltyukov-2