Реалії такі, що більшість українських підприємств, які розпочали свою діяльність 10-15 років тому, уже сформували стабільний штат керівників. Таким керівникам розвиватись потреби немає. Бо власник у більшості від такого керівника залежить. Власник боїться втратити такого керівника. А керівник впливає на всі процеси і сам формує плани розвитку, які він реально може виконати без особливого напруження.
Більшість таких керівників не вчаться і не вдосконалюють свої компетенції, бо навіщо вчитись, якщо ринок і так зрозумілий, підрядники вже знайомі і навіть з деким уже є кумами, з клієнтами так само. Особливого розуму в пошуку нових клієнтів не потрібно і достатньо вміти гарно спілкуватись і вчасно домовитись з клієнтом.
Вчитись менеджерам теж не дуже хочеться, бо вчись чи не вчись, а керівні посади уже зайняті.
Але і інші реалії. У бізнесі, якому 15-20 років, керівники, як правило, мають вік від 40-45 років. Це покоління договорняків та переговорників. Лише кілька відсотків з цього покоління мають професійну бізнес освіту. І все частіше бачу випадки, коли власники наймають молодших амбітних керівників з професійною бізнес-освітою, а старі керівники, які віддали своє свідоме життя бізнесу, опиняються поза ринком. Вони нікому не потрібні без освіти та професійних знань. У них дуже обмежені зв'язки і лише у своєму ринку. Вони не володіють стратегічним мисленням, бо основним завданням їх у роботі було продавати чим більше. Вчити молодих вони не можуть з причини відсутності власних знань. І тому, більшість керівників, які зайняли позиції в компаніях і відносяться до цього віку, усіма наявними засобами опираються молодим та амбітним. І в той же час не хочуть вчитись новим технологіям і системам, сподіваючись на те, що зв'язки допоможуть втриматись.
До чого цей пост? для тих, хто прочитав до кінця.
Ми (Аналітично-інформаційний центр стратегічного розвитку суспільства) зробили статистику росту заробітних плат та кар'єри менеджерів і керівників у залежності від інвестицій у власні компетенції та навчання. І як показує практика, інвестиції у навчання становлять від 50% до 100% додаткового річного доходу, отриманого завдяки професійному навчанню. Професійне навчання управлінню - це не шоу історій тренера і не шоу успішного управлінця. Професійне навчання управлінню - це практичне відпрацювання технологій і систем на прикладі власного бізнесу. І підвищення кваліфікації - це так само як купівля продуктів для харчування. Це планові інвестиції у власний добробут і забезпечене майбутнє.
Як показує графік отриманих нами даних, найбільш ефективні інвестиції починаються від 5000 дол на рік. Дешевше професійного навчання не буває.
P.s. автор статті Руслан Бельтюков